Дмитро Данилюк. Юрист

Юридична оцінка нового закону

Нещодавно ухвалений Верховною Радою законопроєкт №12375, який регулює визнання результатів навчання українських дітей за кордоном, безперечно є важливим кроком у сфері освіти. Закон, покликаний врегулювати питання зарахування здобутих знань, а також діяльності освітніх осередків за кордоном, став довгоочікуваною відповіддю на виклики, з якими зіткнулися сотні тисяч українських родин через війну.

Однак, як і багато інших законодавчих ініціатив, він має значний недолік: без оперативного ухвалення підзаконних актів Кабінетом Міністрів цей закон залишається лише декларацією. Цю проблему вже озвучила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, підкресливши, що без відповідних рішень уряду закон фактично не працюватиме.

Чому законопроєкт потребує додаткового врегулювання?

Законодавчі акти, ухвалені Верховною Радою, визначають загальні рамки правовідносин, але для їх реалізації необхідна детальна регламентація через підзаконні акти. У випадку з законопроєктом №12375 головними питаннями залишаються:

  1. Механізм визнання навчальних результатів. Як саме школи в Україні будуть інтегрувати результати навчання дітей, що навчаються за кордоном? Чи будуть діяти єдині стандарти для різних країн та освітніх систем?
  2. Офіційний статус освітніх центрів. Як саме українські недільні та суботні школи, громадські організації, що займаються освітою, отримають визнання від української держави? Якими критеріями керуватимуться органи освіти під час їхньої акредитації?
  3. Документальне оформлення. Які саме документи потрібно буде подавати батькам і дітям для підтвердження навчання за кордоном? Чи передбачена електронна реєстрація, чи доведеться особисто звертатися до органів освіти в Україні?

Без чітких відповідей на ці питання закон фактично не запрацює на практиці, а його реалізація може зіткнутися з бюрократичними труднощами.

Юридичні ризики та проблеми виконання

Найбільший ризик полягає у тому, що відсутність підзаконних актів може призвести до правової невизначеності та хаосу. Якщо школи в Україні не матимуть чітких інструкцій щодо зарахування результатів навчання за кордоном, це може створити проблеми для десятків тисяч дітей, яким доведеться повертатися в українську освітню систему без гарантій щодо їхніх академічних здобутків.

Також залишається відкритим питання фінансування цього процесу: чи будуть виділені кошти на розробку відповідних процедур, чи це ляже на плечі батьків, які й так змушені шукати шляхи забезпечення навчання своїх дітей?

Підсумки та рекомендації

Законопроєкт №12375 є необхідним кроком у напрямку адаптації української освітньої системи до нових реалій. Однак без належної імплементації цей документ залишиться лише гарною ініціативою без реального впливу.

Уряд повинен невідкладно розробити та ухвалити відповідні підзаконні акти, які визначать чіткі правила визнання навчання за кордоном. Також необхідно забезпечити максимальну прозорість процесу, щоб уникнути бюрократичних зловживань і ускладнень для батьків та дітей.

Батькам та освітянам варто уважно слідкувати за розвитком ситуації та вимагати від влади оперативного вирішення питання. Освіта дітей не може бути заручником бюрократичної тяганини – вона має залишатися пріоритетом навіть у воєнний час.